Чи можна навчити дитину бути мислителем?

Хтось може вважати, що навчити дитину того, як бути мислителем, просто неможливо. Існує поширене переконання, що людина або народжується з певним інтелектом або ні. Але це не так! Творче та критичне мислення – це навички, отже, ними можна оволодіти.

Однак існують деякі нюанси. Маленькі діти рідше проявляють аналітичні здібності, ніж діти старшого віку. Наскільки добре мислить молода людина залежить від того, наскільки батьки та вчителі дозволяли їй мислити самостійно. Школа надто часто зосереджена на навчанні дітей того, про що треба думати, а не того, як треба думати. У свою чергу, батьки, як правило, аналогічним чином розповідають дітям, про що їм думати. Але ж навіть з точки зору навчання належної поведінки, інструкція засвоїться швидше, якщо дітям дадуть можливість обміркувати, чому певні типи поведінки є кращими в порівнянні з іншими.

На жаль, багато школярів володіють поганими навичками мислення. Ось кілька причин, які допоможуть пояснити, чому так відбувається. Головними факторами є культурні зміни, такі як музика, що сприяє деградації, телебачення, відеоігри, сайти соціальних мереж, текстові повідомлення на мобільному телефоні й так далі.

Ми без проблем розповідаємо дітям, про що їм треба думати, але потім, коли їх мислення спотворюється, ми не бажаємо втручатись. Багато батьків (і навіть учителі) вважають, що кинути виклик мисленню дитини, коли вона має якісь проблеми, погано. Вони бояться, що звернення уваги на наявні недоліки може образити дитину й нашкодити її самооцінці. У реальності ж такі діти в результаті самі виявляють, що вони не настільки здібні, як їх однолітки, які володіють ефективними навичками мислення, і саме це і призводить їх до низької самооцінки.

Школи та державні органи також вносять свій внесок у цю проблему. Занадто часто учнів тренують шукати одну «правильну відповідь». Також є державні стандарти знань і навичок, які активно перешкоджають дітям мислити нестандартно.

Багатьом школярам не вистачає впевненості, щоб думати самостійно, більше того, часто вони бояться навіть пробувати. Правда полягає в тому, що всі учні є природженими творчими мислителями, але конформізм та ортодоксальність школи настільки міцно закріпились в їх свідомості, що це виключає їх аналітичне та творче мислення.

Отже, як же допомогти нашим дітям і навчити їх критично мислити? Існує три простих способи:

1. Очікуйте від них розумового процесу. Вимагайте від дітей захищати свої ідеї та відповіді на запитання. Навчіть їх того, що недостатньо мати власну думку або знати «правильну» відповідь. Діти (школярі) повинні аргументовано відстоювати свої думки і погляди, розуміти, як вони дійшли до певної відповіді й чому саме ця відповідь є правильною.

2. Моделюйте на прикладах. Батьки можуть показати дітям, як треба критично та творчо міркувати про навчальний матеріал. Навіть при підготовці до тесту демонструйте дітям, як треба розглядати альтернативні варіанти відповідей, а не просто запам'ятовувати правильні. Пояснюйте, чому деякі відповіді правильні, а деякі неправильні.

3. Винагороджуйте. Коли дитина приходить до хорошої думки, важливо звертати увагу й на думку, й на саму дитину. Пропонуйте дітям заняття та всілякі завдання, робота над якими пробудить їх творче мислення, примусить мислити критично. І неодмінно винагороджуйте дітей за успішні результати. Їх аналітичний підхід буде включатись тоді, коли він очікується й заохочується.

І пам'ятайте: ваша дитина може бути розумніше, ніж ви припускаєте!

Вільям Клемм, професор, доктор філософії
Журнал «Psychology Today»

Джерело http://osvita.ua